- ворогування
- —————————————————————————————ворогува́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
ворогування — я, с. Ворожі стосунки між кимсь, виявлення неприязні, ненависті до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
ворогування — (ворожі стосунки), ворожнеча, протистояння, антагонізм … Словник синонімів української мови
замирювати — юю, юєш і замиря/ти, я/ю, я/єш, недок., рідко замири/ти, мирю/, ми/риш, док., розм. 1) перех.Вносити мир, згоду у що небудь, заспокоювати когось, щось. 2) перех. Налагоджувати мирні стосунки між ким небудь; мирити. 3) неперех. Припиняти… … Український тлумачний словник
супор — у, ч., діал. Опір, ворогування … Український тлумачний словник
яблуко — а, с. 1) Плід яблуні (перев. кулястої форми). •• Я/блуко ро/збрату перен. предмет суперечок, причина ворогування. 2) Предмет або плід, що має кулясту форму. •• У я/блуках з круглими плямами на шерсті (про масть коней). 3) Уживається як складова… … Український тлумачний словник
майоризація — Майоризація: використання більшості голосів в своїх цілях [XIX] Треба не викликати ворогування і якої небудь виключності в ділах національних та релігійно обрядових, але виразно і ясно зазначивши в тих ділах своє становище, ограничитися на… … Толковый украинский словарь
мирити — (відновлювати, установлювати мирні стосунки між кимсь; змушувати терпимо ставитися до когось / чогось), примиряти, примирювати, примирити; розводити, розвести, розмиряти, розмирити, розбороняти, розборонити, рознімати, розняти (відновлювати мир,… … Словник синонімів української мови
неприязнь — (недоброзичливе ставлення до кого / чого н.), неприхильність, антипатія, недоброзичливість, недружелюбність, нелюбов, ворожість; неласка, непривітність, нелюб язність (відсутність лагідности, привітности у ставленні до кого / чого н.) Пор.… … Словник синонімів української мови
незмир — іменник чоловічого роду стан ворогування розм … Орфографічний словник української мови